ДНЗ №28 | Бердичів
ДНЗ №28 | Бердичів

Практичний психолог: "Дитячі страхи"

Наявність страхів у дошкільника не завжди є показником психологічного розладу. В основі більшості страхів у дошкільному віці лежить афективно загострене сприйняття загрози для життя як одного з проявів інстинкту самозбереження. Діти, які бояться, обережні та передбачливі, емоційні та вразливі. Відсутність страхів — скоріше виняток, ніж правило, і може свідчити про серйозні мозкові порушення дитини або про алкоголізм батьків. В останньому випадку поряд із нестійкістю уваги, непосидючістю, збудливістю спостерігається нечутливість дитини до переживань взагалі й страхів зокрема.

Таким чином, наявність відповідних вікових страхів — це показник і передумова повноцінного розвитку емоційної сфери особистості. Переростаючи свої страхи, дитина не просто позбавляється їх, а набуває необхідного їй досвіду перемоги, впевненості у собі («А я можу застрелити Вовка й у вікно викинути!»; «Я сильніший за Бармалея!»). Природа подарувала дитині здатність самостійно долати власні страхи. Це відбувається під час гри, коли дитина знов і знов програє сюжет психотравмуючої ситуації. Цій же меті слугують слухання «страшних» оповідань, перегляд фільмів жахів, лазіння на найвище дерево або відвідання темного льоху. Дитині страшно, але хочеться, «душа потребує…» На жаль, не всі діти здатні подолати свої страхи самостійно. Причиною цього може бути як типологічна схильність дитини до тривожних переживань, так і соціальна ситуація її розвитку, яка зациклює дитину на переживанні страхів.

Так, брак емоційної підтримки у трирічному віці, любові й заохочування з боку батьків призводить до компенсаторного загострення потреби у визнанні, до прагнення привернути до себе увагу. Проявляється це у вигляді вередувань, плачу, підвищеної вразливості, нестійкості настрою, егоцентричної фіксації на страхах, особливо перед сном. Страхи посилюються, набувають стійкого характеру, бо вони допомагають дитині задовольнити свою потребу в любові, увазі, піклуванні. Призводити до фіксації страхів можуть також надмірна категоричність батьків, «умовний» характер батьківської любові («Будеш хороший — любитиму»), надто велике бажання бачити дитину сміливою, осуд її страхів. Може фіксувати страхи й інша крайність у вихованні: тривожність батьків, прагнення будь-що захистити дитину від неприємних переживань, обмеження її емоційного досвіду.

Якщо в дитини накопичується велика кількість непережитих страхів, у неї виникає невротичний стан психічного напруження, атрофуються допитливість, життєрадісність, оптимізм. Таким дітям необхідна психологічна допомога. У нагоді стануть психотерапевтичні малюнки, казки, ігри, змагання, що допоможуть дитині пережити існуючі страхи та навчитися долати майбутні.

До Всіх Статей

Наша Адреса:

м. Бердичів,
вул. Руська 26
E-mail: kazka28@ukr.net
E-Адреса: http://dnz-kazka.org.ua

Телефони для довідок:

+38 (04143) 21366
+38 (04143) 26066
+38 (067) 3961123

Ми в соціальних мережах:
Copyright © 2016-2019. Всі права захищено.